Інтерфейс NvChad

Кілька слів про mappings.lua

В офіційній документації NvChad згадуються такі команди, як <leader>, а також інші клавіші, які можуть бути незрозумілими для звичайного читача. Причиною цього є файл mappings.lua за умовчанням (../nvim/lua/core/mappings.lua).

Цей файл і зіставлення ключів, які він описує, описано тут. Щоб було зрозуміло, ви можете змінити будь-які зіставлення ключів за допомогою спеціального файлу mappings.lua (../nvim/lua/custom/mappings.lua).

Щоб уникнути плутанини в документах, які ви зараз читаєте, ми припустимо, що ви використовуєте файл mappings.lua за замовчуванням, і замінимо фактичні команди, які вам потрібно використовувати для доступу до функції. Стандартні ключові посилання:

• leader = ++пробіл++
• A = Alt
• C = Ctrl
• S = Shift

Якщо команда вказуватиме <leader>uu як приклад, ми замінимо у справжній комбінації клавіш ++пробіл++uu.

Це буде розглянуто знову в наступному розділі Використання NvChad

Після встановлення Neovim і введення конфігурації NvChad наша IDE має виглядати так:

Інтерфейс уже має деякі розширені функції, такі як вказівка стану репозиторію git, але його можна додатково покращити за допомогою мовного сервера та налаштувати, замінивши деякі базові конфігурації. Нижче наведено основні модулі, з яких він складається.

Tabufline

Інтерфейс користувача представляє верхню панель під назвою Tabufline, де можна керувати відкритими буферами. Tabufline відображається, лише якщо у вас відкрито більше одного файлу. Відкритий буфер відображає піктограму типу файлу, назву файлу та його статус. Статус позначається піктограмою.

Якщо, як показано на скріншоті, ми маємо червоний x, це означає, що файл можна закрити, оскільки він уже збережений. Якщо натомість піктограмою є зелена крапка ., тоді файл потрібно зберегти, а команда закриття Shift + : + q створить попередження: «Немає запису з часу останньої зміни».

Праворуч є значок для встановлення темної або світлої теми. Клацнувши на ньому мишею, ми можемо вибрати потрібну тему.

Праворуч ми також маємо значок для закриття нашого редактора.

Середній розділ - відкриті буфери

Центральна частина редактора складається з буфера, активного в редакторі в цей момент (index.en.md). Щоб представити деякі додаткові функції, ми можемо працювати одночасно з двома файлами в розділеному буфері, відкривши ще один у прикладі (index.it.md).

У редакторі ми матимемо перший буфер на передньому плані, а другий — у списку Tabufline. Тепер, якщо ми розділимо перший буфер за допомогою командиShift + : + vsplit і виберемо правий буфер, клацнувши назву другого файлу (index.it.md) у tabufline, це буде відкрито в правому буфері, і ми зможемо працювати з двома файлами поруч.

Statusline

Унизу ми знаходимо Statusline, який обробляє інформацію про стан. Праворуч знаходимо статус редактора. Ми не повинні забувати, що ми використовуємо текстовий редактор і що він, зокрема, підтримує філософію та роботу Vim. Можливі стани:

• NORMAL
• INSERT
• COMMAND
• VISUAL

Редагування документа починається з режиму NORMAL, у якому ви відкриваєте файл, а потім ви можете перейти в режим INSERT для редагування, а після завершення вийдіть за допомогою Esc і поверніться до режиму NORMAL.

Тепер, щоб зберегти файл, перейдіть у режим COMMAND, ввівши : у рядок стану, а потім w (write), щоб записати його, і за допомогою Esc ви повернетеся до NORMAL режиму. Індикатор статусу дуже корисний під час навчання, як ним користуватися, особливо якщо ви не дуже знайомі з робочим процесом Vim.

Потім ми знаходимо ім’я відкритого файлу, і якщо ми працюємо над репозиторієм git, ми матимемо індикацію статусу репозиторію. Це завдяки плагіну lewis6991/gitsigns.nvim.

Повернувшись в праву сторону знаходимо назву папки, з якої ми відкривали редактор. У разі використання LSP це вказує на папку, яка враховується як робоча область і, отже, оцінюється під час діагностики, а також слідкує за позицією курсору у файлі.

Інтегрована довідка

NvChad і Neovim надають деякі корисні команди для відображення попередньо встановлених комбінацій клавіш і доступних параметрів.

Якщо натиснути одну клавішу ++пробіл++, відобразиться легенда пов’язаних команд, як показано на наступному скріншоті:

Щоб переглянути всі команди, включені в редактор, ми можемо використати команду Space + wK, яка дасть такий результат:

А натиснувши d, ми можемо відобразити решту команд:

Як ми бачимо, майже всі команди стосуються навігації всередині документа або буфера. Немає команд для відкриття файлу. Вони надаються компанією Neovim.

Щоб переглянути всі параметри Neovim, доступна команда Shift + : + options, яка відобразить дерево параметрів, проіндексованих за категоріями.

Це дає нам можливість за допомогою вбудованої довідки вивчити команди під час використання редактора, а також заглибитися в доступні параметри.

NvimTree

Щоб працювати з нашими файлами, нам потрібен Провідник файлів, який надає плагін kyazdani42/nvim-tree.lua. За допомогою комбінації Ctrl + n ми можемо відкрити NvimTree.

Детальний опис команд і функцій NvimTree можна знайти на спеціальній сторінці.

Тепер, коли ми дослідили компоненти інтерфейсу, ми можемо перейти до використання NvChad.

Author: Franco Colussi

Contributors: Steven Spencer, Ganna Zhyrnova